Голос із космосу

голос із космосуВ заключному епізоді бере участь хор, вокализуючий без слів. У складі інструментів — фортепіано, чия партія звучить як якийсь виділений «голос з космосу». Музична тканина «Прометея», при всій звукової потужності оркестру, унікальна за своєю вишуканої витонченості, вона як би повниться відблисками світла і то розсипається іскрами, то палає полум’ям. В партитурі, виклад якої вимагає іноді записи в 45 рядків, перша відведена «Luce» — «партії світла».Скрябін виписав на цій рядку нотні знаки, які означають не звукові, а колірні послідовності і поєднання, що реалізуються, за задумом автора, спеціальним апаратом з управлінням клавішного типу. Починаючи з 1915 року, з більшим або меншим успіхом застосовувалися найрізноманітніші способи виконання партії 31-939«Luce», але досі ні одну з них не можна визнати досить вдалою. Так чи інакше, Скрябін залишається одним з піонерів, які прокладали шлях до синтезу музики і кольору — до реалізації ідеї, витоки якої ведуть до Піфагору.

Ідея ця належить до багатого колі художніх ідей, які об’єднують музичний символізм Скрябіна з символізмом у літературі, театрі, образотворчому мистецтві. І якщо одним із постулатів символізму було утвердження першості музики серед мистецтв завдяки більш виразною символистичности музичної мови, то можна стверджувати, що символізм взагалі, як стиль, як ідея, як епоха в мистецтві, висловив себе найбільш повно і найбільш адекватно своїм власним уявленням про себе саме у творчості Скрябіна.

Внутрішня зв’язок музики з іншими видами мистецтва проявилася в разючому творчості працював у Варшаві, Вільнюсі та Петербурзі литовського художника і композитора М. К. Чюрльоніса, автора мальовничих «Сонат», «Прелюдов» і «Фуг», безлічі невеликих фортепіанних мініатюр, симфонічних поем «В лісі» та «Море». Його геній в живопису випередив абстракціонізм Кандинського, в музиці ж він залишив приклади техніки, передбачає Шенберга.Зближення музики та поезії можна знайти у творчості Андрія Білого, який написав чотири поетичні «Симфонії», «музичне» як якусь вищу ідею своєї поезії сповідував Олександр Блок.